Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
диякон — а, ч., церк. Помічник священика у відправі церковної служби; нижчий духовний чин … Український тлумачний словник
диякон — [диейа/кон] на, м. (на) нов і / н і, мн. ние, н іў … Орфоепічний словник української мови
дияконій — див. дияконик … Словник церковно-обрядової термінології
диякон — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
архідиякон — а, ч. Старший диякон, який служить при митрополиті … Український тлумачний словник
архідиякон — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
дияконик — і дияконій див. єктенія … Словник церковно-обрядової термінології
Пресвітер - священик - єрей — Терміни пресвітер і священик не слід уважати абсолютними синонімами, у перекладах слід зберігати таку відповідність: πρεσβύτερος, presbyter пресвітер, ίερεύς, sacerdos священик (див. Катехизм Католицької Церкви, 2002, 1536 1568). Пресвітер термін … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Андрелла, Михаил — Михаил Андрелла Имя при рождении: Михаил Андрелла Род деятельности: священник, писатель полемист Дата рождения: около 1638 Место рождения … Википедия
дияконство — 1. і дияконат Те саме, що диякон 1; 2. Сукупність дияконів однієї Церкви; 3. Те саме, що прохання … Словник церковно-обрядової термінології
